26/08/2026
Чи пам’ятаєте ви ще свій «домашній» номер телефону?) Напишіть у коментарях. Скоріш за все, туди вже не додзвонитися, але…
Зараз стаціонарним телефоном навряд чи хтось іще користується… Хіба в якихось установах.
Але (!) погодьтеся, раніше розмови були душевнішими, тривалішими й більше цінувалися. Колись телефонного дзвінка чекали, домовлялися на певну годину й бігли через усю «хату», як чули, що телефон «тарабанить».
Бувало таке, що не в усіх був телефон — ходили до сусідів. Бувало, що потрібно було йти замовляти дзвінок за кордон. Бувало, що приходили «страшні» рахунки за дзвінки, наприклад кудись за рекламою чи за міжнародні розмови. Ми проживали цікаві часи.
Не знаю, чи зараз усі знають, як на такому телефоні взагалі набрати номер. Технологічний прогрес дуже спростив телефонний зв’язок. І тим самим його ж знівелював.
До чого цей пост і це фото? Кажуть, що часом до нас важко додзвонитися, часом ми не передзвонюємо на пропущені дзвінки, часом збиваємо. Але це через надлишок справ, брак часу й моральних сил.
Ми не гонорові. Просто буває, що телефон у прямому й переносному сенсі цього слова — червоний.
Ми виправимося.
